У настільній грі «Діксіт» гравцям пропонується поринути у глибокий та незмірний світ фантазії, асоціацій та абстракцій.

Ця гра у своєму процесі дуже схожа на настільну гру "Імаджинаріум", оскільки «кожна подія, пісня, слово чи картина викликає у кожної людини безліч почуттів та асоціацій. Та чи можливо хоч якось поринути у фантазію іншої людини, та зрозуміти, як же вона візуалізує та сприймає інформацію у своїй уяві?»

Протягом гри одному гравцю дається можливість стати розповідачем, котрий буде вигадувати історію, беручи до рук одну з карток, котрі будуть йти у наборі гри, кожна з них, до речі, проілюстрована французькою художницею Марі Кардуа. Кожна з карток – це ніби маленький портал до дитинства, бо саме тоді, коли наш світлий розум ще на початку свого шляху пізнавання світу, наша фантазія знаходиться у найвищій своїй точці, оскільки саме у фантазії дітей нема нічого неможливого, нема ніяких рамок чи кордонів.

Взявши картку, ведучому чи ведучій треба буде придумати якесь речення, яке б асоціювалося з цим зображенням, не показуючи свою картку, а після цього іншим гравцям, опираючись на речення та підключивши свою фантазію, необхідно буде обрати потрібну картку з колоди, що знаходиться у їх руках. Усі запропоновані учасниками картки змішуються з основною карткою, а після цього вся колода викладається на стіл, малюнком до гори, і кожен з учасників повинен зробити ставку на те, яка ж саме з карток дала старт асоціаціям.

Якщо ніхто з гравців не зможе вгадати картку, яку описував ведучій чи ведуча, то він отримає 0 балів, а кожен з гравців отримає по 2 переможних бали, якщо хтось з гравців зможе вгадати картку, то той, хто вгадав, отримає 3 переможних бали разом із ведучім чи ведучою. Гравці, за картки яких будуть голосувати інші гравці, отримають по 1 переможному балу за кожен відданий голос.

Гра буде йти допоки не закінчиться колода карток, або якщо якийсь з гравців не набере 30 переможних балів. Той гравець, котрий зможе набрати найбільшу кількість переможних балів, стає переможцем ігрової партії.